а знаєте, ніколи раніше не помічала, але завжди з мого оточення є люди однакових типів. такі собі клони. тільки відкараскаєшся від одної такої людини - а тут тобі наступна, і така сама. і ніби й не вибирав сам її, і випадково почали спілкуватится, бо просто разом в 1 універі, але це прямо парадокс. якись власний варіант садо-сазо.

"Чем больше человек доволен собой, тем меньше в нем того, чем можно быть довольным." Лев Николаевич Толстой

аааа.. справді, не розумію людей, які живуть лише думками, яку сумку купити до нових туфлів, бо ще ж треба 10-ий піджак та 100-ту сукенку.. треба знайти нового хлопця, бо ті 3, що вже є - надокучили. і правда, коли хлопець подарував айпод та електронну книгу, то напевне його термін придатності має закінчитися і його слід відкинути. к хуям собачим. ну а подарунки собі залишити. вони ж не винні. бича інтелігенція.
і при тому - залізна впевненість власної великості та правоти у всьому, і у сферах, у яких некомпетентний. зверхність та іронія, якою закривається глупість та недорозвинутість. все це так просто читається, так, ніби на лобі написано. це було названо шозизмом, але коли хтось приймає інших людей, як речі, це огидно..
зато на обличчі завжди мила усмішка.
напевне слід довіряти тим, хто скаже тобі, що ти піздюк, ніж скаже, що все добре.