Весна, ляпота і так далі, але щось в мене ступор повний.. Просто такий період, коли старе вже майже закінчилось і треба його тотягти до якогось логічного завершення, а на нове ще поки немає сил. НІби десь хочеться вилізти, щось зробити, але сама на це не маю сил. Якби хтось витугнув кудись, але де там, всі старі друзі вже давно надто далекі від мене, а теперішні на такому ж завтику, як і я. Копняк під сраку-іто не знаю, чи поможе. Весняна хандра. Треба купити вітамінок і радіти з ними напару.

Так хочу поїхати кудись на тиджень! відпочити, попити пивка.. Щось мене в Канів потягнуло.. річка, гітари, Шайба.. була там пару раз, але так сподобалося.. з палатками, лицичок відлякувати на Дніпрі від припасів. Весело було.. Але зараз всі такі зайняті.. Треба ж чимось пожертвувати, щоб досягнути постевленої мети. оуіі, в мене є мета, та чи не видохнуся я до того часу?

кому цікаво, то я створила альбом.

@темы: завтик, сурака, роздуми